братчик
бра́тчик
І брат розм. Особа, що прислуговує в церкві, але спеціально на це не посвячена; церковний слуга; прислужник
Словник церковно-обрядової термінологіїбра́тчик
І брат розм. Особа, що прислуговує в церкві, але спеціально на це не посвячена; церковний слуга; прислужник
Словник церковно-обрядової термінології