братуха
БРАТУ́ХА, и, ч., фам. Брат (у 1, 3 знач.).
А братуха встав та й каже: "Стійте, хлопці, підождіть!" (Щог., Поезії, 1958, 188);
[Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Л. Укр., II, 1951, 520);
Братуха зібрався вийняти гроші з скрині й перекласти в кошик (Скл., Карпати, II, 1954, 389).
Словник української мови (СУМ-11)