бригадирка
БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм.
Жін. до бригади́р 1.
Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)БРИГАДИ́РКА, и, ж., розм.
Жін. до бригади́р 1.
Вітер віє і грайливо Пашин волос розвіва. Усміхається щасливо Бригадирка бойова (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)