бридель
БРИ́ДЕЛЬ, я, ч., мор.
Пристосування для стоянки суден у гавані чи на рейді – ланцюг, один кінець якого прикріплений до якоря, а другий до металевої бочки, що тримається на поверхні води.
Бридель тягнувся над самою водою.
Словник української мови (СУМ-20)