бридель

бри́дель

-і, ж.

Ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим – до бочки.

Значення в інших словниках

1. бридель — бри́дель іменник жіночого роду ланцюг, прикріплений до нерухомого якоря  Орфографічний словник української мови
2. бридель — БРИ́ДЕЛЬ, я, ч., мор. Пристосування для стоянки суден у гавані чи на рейді – ланцюг, один кінець якого прикріплений до якоря, а другий до металевої бочки, що тримається на поверхні води. Бридель тягнувся над самою водою.  Словник української мови у 20 томах
3. бридель — бри́дель (англ. bridle, букв. – вуздечка) ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим – до бочки.  Словник іншомовних слів Мельничука