Орфографічний словник української мови

бридель

бри́дель

іменник жіночого роду

ланцюг, прикріплений до нерухомого якоря

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бридель — -і, ж. Ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим – до бочки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бридель — БРИ́ДЕЛЬ, я, ч., мор. Пристосування для стоянки суден у гавані чи на рейді – ланцюг, один кінець якого прикріплений до якоря, а другий до металевої бочки, що тримається на поверхні води. Бридель тягнувся над самою водою.  Словник української мови у 20 томах
  3. бридель — бри́дель (англ. bridle, букв. – вуздечка) ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим – до бочки.  Словник іншомовних слів Мельничука