брильянтовий
БРИЛЬЯ́НТОВИЙ, а, е, розм.
Прикм. до брилья́нт 1;
// Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами.
Антося сама зареготалася щирим реготом, мабуть, з свого брильянтового намиста (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)БРИЛЬЯ́НТОВИЙ, а, е, розм.
Прикм. до брилья́нт 1;
// Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами.
Антося сама зареготалася щирим реготом, мабуть, з свого брильянтового намиста (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)