бринькнути
БРИ́НЬКНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до бри́нькати.
Він провів, бринькнув пальцем по стосу паперів .. і відіпхнув ту всю купу геть, поморщившись (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)БРИ́НЬКНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до бри́нькати.
Він провів, бринькнув пальцем по стосу паперів .. і відіпхнув ту всю купу геть, поморщившись (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)