бриньчання
БРИНЬЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бриньча́ти і звуки, утворювані цією дією.
За цілий тиждень бриньчання та знущання над гітарою я все ж таки навчився грати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)БРИНЬЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бриньча́ти і звуки, утворювані цією дією.
За цілий тиждень бриньчання та знущання над гітарою я все ж таки навчився грати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)