бродяжництво

БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с., розм.

Стан, спосіб життя бродяги.

Громада дбала і про убогих на своїй території. Тому бродяжництво й жебракування на Бойківщині не були поширеними (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. бродяжництво — бродя́жництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бродяжництво — Соціальне явище, яке характеризується мандруванням (поневірянням) осіб без певного місця проживання протягом тривалого часу на території країни або в межах населеного пункту. англ. vagrancy; нім. Vagabundieren n -s; угор. kóborlás / csavargás; рос. бродяжничество.  Словник із соціальної роботи
3. бродяжництво — -а, с. Стан, спосіб життя бродяги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Він [М. Горький] починав життя типовим для часів зростаючого капіталізму в Росії бродяжництвом, шуканням долі (Ле, В снопі.., 1960, 310).  Словник української мови в 11 томах