бродяжний

БРОДЯ́ЖНИЙ, а, е, розм.

Стос. до бродяжництва.

Під винятковими випадками слід розуміти відсутність постійного місця проживання в обвинуваченого, його бродяжний спосіб життя, систематичне пияцтво і дебоші в сім’ї (з наук. літ.);

Самі ж злочинці зізнаються, що за два тижні бродяжного життя скоїли близько десяти пограбувань (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бродяжний — бродя́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бродяжний — -а, -е. Стос. до бродяжництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови