бронзований

БРОНЗО́ВАНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до бронзува́ти.

Ця скульптура була бронзована вчора (з газ.);

// у знач. прикм.

У районі хмарочосів біля будинку, що тьмаво вилискує при нічному освітленні чорним алюмінієм та бронзованим склом, зібрався цілий натовп юнаків і дівчат (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. бронзований — бронзо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. бронзований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бронзувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови