Словник української мови у 20 томах

бронзовий

БРО́НЗОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бро́нза 1.

Бронзовий полиск;

// Зробл. з бронзи.

– Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні дівчата (І. Нечуй-Левицький);

Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Остап Вишня);

Ляля перевела погляд на бронзове погруддя Гоголя (О. Гончар);

Похитується вогонь свічок у бронзових канделябрах (М. Слабошпицький).

2. перен. Який має колір бронзи; золотисто-коричневий.

Гаряче світло грало на запеченому бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки (М. Коцюбинський);

Труда непорозуміло дивиться великими бронзовими очима на сестру: що ж тут страшного такого? (В. Винниченко);

Цвітуть діти, ростуть з молодняком дубовим, бронзові шиї, очі блищать, як спілі вишні після дощу (М. Хвильовий);

Гафійці років вісімнадцять-дев'ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бронзовий — бро́нзовий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бронзовий — -а, -е. 1》 Прикм. до бронза 1). || Зробл. з бронзи. 2》 Який має колір бронзи; золотисто-коричневий. Бронзовий вексель — вексель, який не має майнового забезпечення і видача якого має на меті штучне збільшення боргів особи у разі його неспроможності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронзовий — бронзовий коричневий (ср, ст): Не переживай, Сяню, ти його легко впізнаєш, він буде в бронзовій маринарці і в руках буде мати книжку Лисяка, яку має мені віддати (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. бронзовий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев.  Словник синонімів української мови
  5. бронзовий — Бро́ндзовий і бро́нзовий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бронзовий — БРО́НЗОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до бро́нза 1; // Зробл. з бронзи. — Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні. дівчата (Н.-Лев., IV, 1956, 383); Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Вишня, І, 1956, 302).  Словник української мови в 11 томах