бронзовий
БРО́НЗОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до бро́нза 1.
Бронзовий полиск;
// Зробл. з бронзи.
– Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні дівчата (І. Нечуй-Левицький);
Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Остап Вишня);
Ляля перевела погляд на бронзове погруддя Гоголя (О. Гончар);
Похитується вогонь свічок у бронзових канделябрах (М. Слабошпицький).
2. перен. Який має колір бронзи; золотисто-коричневий.
Гаряче світло грало на запеченому бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки (М. Коцюбинський);
Труда непорозуміло дивиться великими бронзовими очима на сестру: що ж тут страшного такого? (В. Винниченко);
Цвітуть діти, ростуть з молодняком дубовим, бронзові шиї, очі блищать, як спілі вишні після дощу (М. Хвильовий);
Гафійці років вісімнадцять-дев'ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- бронзовий — бро́нзовий прикметник Орфографічний словник української мови
- бронзовий — -а, -е. 1》 Прикм. до бронза 1). || Зробл. з бронзи. 2》 Який має колір бронзи; золотисто-коричневий. Бронзовий вексель — вексель, який не має майнового забезпечення і видача якого має на меті штучне збільшення боргів особи у разі його неспроможності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бронзовий — бронзовий коричневий (ср, ст): Не переживай, Сяню, ти його легко впізнаєш, він буде в бронзовій маринарці і в руках буде мати книжку Лисяка, яку має мені віддати (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бронзовий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
- бронзовий — Бро́ндзовий і бро́нзовий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бронзовий — БРО́НЗОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до бро́нза 1; // Зробл. з бронзи. — Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні. дівчата (Н.-Лев., IV, 1956, 383); Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Вишня, І, 1956, 302). Словник української мови в 11 томах