бронзовий

БРО́НЗОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бро́нза 1;

// Зробл. з бронзи.

— Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні. дівчата (Н.-Лев., IV, 1956, 383);

Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Вишня, І, 1956, 302).

2. Який має колір бронзи; золотисто-коричневий.

Гаряче світло грало на запеченому бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки (Коцюб., І, 1955, 61);

Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Збан., Любов, 1957, 275).

◊ Бро́нзовий вік — період в історії людства, коли поряд з кам’яними були поширені вироби з бронзи.

Бронзовим віком називають наступну за мідним віком епоху. В цей час у виробництві знарядь праці та зброї, крім каменю, застосовували бронзу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 85);

Як відомо, на берегах і на островах [Дніпра] жили люди кам’яного і бронзового віків (Коцюба, Нові береги, 1959, 139);

Бро́нзова хворо́ба, мед. — хвороба надниркових залоз, що викликає бронзове забарвлення шкіри.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронзовий — бро́нзовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бронзовий — -а, -е. 1》 Прикм. до бронза 1). || Зробл. з бронзи. 2》 Який має колір бронзи; золотисто-коричневий. Бронзовий вексель — вексель, який не має майнового забезпечення і видача якого має на меті штучне збільшення боргів особи у разі його неспроможності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронзовий — БРО́НЗОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до бро́нза 1. Бронзовий полиск; // Зробл. з бронзи. – Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні дівчата (І. Словник української мови у 20 томах
  4. бронзовий — бронзовий коричневий (ср, ст): Не переживай, Сяню, ти його легко впізнаєш, він буде в бронзовій маринарці і в руках буде мати книжку Лисяка, яку має мені віддати (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бронзовий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
  6. бронзовий — Бро́ндзовий і бро́нзовий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)