бронза
БРО́НЗА, и, ж.
1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами.
Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271);
З часом люди.. пізнали різні метали, бронзу, мідь, залізо (Фр., IV, 1950, 117).
2. Художній виріб з такого сплаву.
О росяні квіти на тому кургані! — Ми їх назбирали у чистому полі, Ми їх опустили на бронзу поволі (Нагн., Вибр., 1957, 92);
// збірн.
Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (Коцюб., III, 1956, 267).
3. перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву.
Вечірнє сонце обливало їх бронзою заходу (Кучер, Чорноморці, 1956, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бронза — бро́нза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бронза — -и, ж. 1》 Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. 2》 Художній виріб із такого сплаву. 3》 перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву. 4》 розм. Про бронзову медаль (бронзові медалі) за третє місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бронза — БРО́НЗА, и, ж. 1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Т. Шевченко); З часом люди .. пізнали різні метали: бронзу, мідь, залізо (І. Франко); Скульптор .. Словник української мови у 20 томах
- бронза — бро́нза (франц. bronze, з італ. bronzo) 1. Сплав міді з оловом та іншими металами. 2. Вироби з бронзи. Словник іншомовних слів Мельничука
- бронза — Сплави міді, найчастіше з оловом, алюмінієм, кремнієм, берилієм, свинцем; залежно від сорту добре піддаються обробці різанням, стійкі до корозії, стирання та дії підвищених темп.; застосовують у машинобудуванні, для виготовлення хіміч. апаратури та художніх виробів. Універсальний словник-енциклопедія
- бронза — БРО́НЗА, СПИЖ заст. Словник синонімів української мови