бронза

БРО́НЗА, и, ж.

1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами.

Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Т. Шевченко);

З часом люди .. пізнали різні метали: бронзу, мідь, залізо (І. Франко);

Скульптор .. у думці вже починав ліпити їхні [хлопців] стрункі й по-своєму граціозні постаті, переводив із глини в бронзу (О. Гончар);

Особливістю берилієвої бронзи є те, що деталі, виготовлені з неї, служать надзвичайно довго (із журн.).

2. Художній виріб з такого сплаву.

О росяні квіти на тому кургані! – Ми їх назбирали у чистому полі, Ми їх опустили на бронзу поволі (М. Нагнибіда);

// збірн.

Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (М. Коцюбинський);

– Подивіться, – вела вона, показуючи на етажерку. – Тут порцеляна, майоліка, бронза. Ці хінські статуетки надзвичайно давні (В. Підмогильний).

3. розм. Бронзова медаль за третє місце у спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін.

У фінальному заїзді українці випередили досвідчену команду Великої Британії, а титуловані німці змушені були задовольнитися бронзою (з газ.).

4. перен. Золотисто-коричневий або золотисто-жовтий колір чого-небудь.

Вечірнє сонце обливало їх бронзою заходу (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронза — бро́нза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бронза — -и, ж. 1》 Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. 2》 Художній виріб із такого сплаву. 3》 перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву. 4》 розм. Про бронзову медаль (бронзові медалі) за третє місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронза — бро́нза (франц. bronze, з італ. bronzo) 1. Сплав міді з оловом та іншими металами. 2. Вироби з бронзи. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бронза — Сплави міді, найчастіше з оловом, алюмінієм, кремнієм, берилієм, свинцем; залежно від сорту добре піддаються обробці різанням, стійкі до корозії, стирання та дії підвищених темп.; застосовують у машинобудуванні, для виготовлення хіміч. апаратури та художніх виробів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бронза — БРО́НЗА, СПИЖ заст. Словник синонімів української мови
  6. бронза — БРО́НЗА, и, ж. 1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271); З часом люди.. пізнали різні метали, бронзу, мідь, залізо (Фр., IV, 1950, 117). Словник української мови в 11 томах