бронетранспортер
БРОНЕТРАНСПОРТЕ́Р, а, ч.
Бойова броньована машина підвищеної прохідності для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки.
З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (В. Кучер);
Ще загудів закривавлений сонцем захід, і з нього .. шалено пролетіли два бронетранспортери (М. Стельмах);
Завмер бронетранспортер, з якого визирав молодий солдат у респіраторі (Ю. Щербак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бронетранспортер — бронетранспорте́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бронетранспортер — -а, ч. Бойова броньована машина для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бронетранспортер — див. броньовик Словник синонімів Вусика
- бронетранспортер — Бойова машина для перевезення особового складу та боєприпасів, а також надання підтримки вогнем під час бою. Універсальний словник-енциклопедія
- бронетранспортер — БРОНЕТРАНСПОРТЕ́Р, а, ч. Бойова броньована машина для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки. З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (Кучер, Чорноморці, 1956, 377). Словник української мови в 11 томах