1. Словник української мови в 11 томах

бронетранспортер

БРОНЕТРАНСПОРТЕ́Р, а, ч. Бойова броньована машина для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки.

З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (Кучер, Чорноморці, 1956, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронетранспортер — бронетранспорте́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бронетранспортер — -а, ч. Бойова броньована машина для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронетранспортер — БРОНЕТРАНСПОРТЕ́Р, а, ч. Бойова броньована машина підвищеної прохідності для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки. З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (В. Словник української мови у 20 томах
  4. бронетранспортер — див. броньовик Словник синонімів Вусика
  5. бронетранспортер — Бойова машина для перевезення особового складу та боєприпасів, а також надання підтримки вогнем під час бою. Універсальний словник-енциклопедія