бронетанковий

БРОНЕТА́НКОВИЙ, а, е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію.

По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу (Гончар, І, 1954, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бронетанковий — бронета́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бронетанковий — -а, -е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бронетанковий — БРОНЕТА́НКОВИЙ, а, е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію. По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу (О. Гончар); Під час Курської битви були вщент розбиті ударні бронетанкові сили супротивника (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах