бронетанковий
БРОНЕТА́НКОВИЙ, а, е.
Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію.
По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу (О. Гончар);
Під час Курської битви були вщент розбиті ударні бронетанкові сили супротивника (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бронетанковий — бронета́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
- бронетанковий — -а, -е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бронетанковий — БРОНЕТА́НКОВИЙ, а, е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію. По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу (Гончар, І, 1954, 114). Словник української мови в 11 томах