бруковиця

БРУКОВИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Брук, бруківка.

Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. бруковиця — брукови́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. бруковиця — -і, ж., діал. Брук, бруківка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бруковиця — БРУКОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Брук, бруківка. Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях (Гончар, Маша.., 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах