Словник української мови у 20 томах

брукування

БРУКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. брукува́ти.

Брукування, освітлення, водопостачання, каналізація, портове й ринкове регулювання не можуть бути різними в різних районах міста, бо інакше це призведе до значних додаткових витрат і незручностей (з наук.-попул. літ.);

Брукування вулиць.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. брукування — брукува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. брукування — -я, с. Дія за знач. брукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брукування — Брукува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. брукування — БРУКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брукува́ти. Брукування вулиць.  Словник української мови в 11 томах