брукування —
брукува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
брукування —
-я, с. Дія за знач. брукувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брукування —
БРУКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брукува́ти. Брукування, освітлення, водопостачання, каналізація, портове й ринкове регулювання не можуть бути різними в різних районах міста, бо інакше це призведе до значних додаткових витрат і незручностей (з наук.-попул. літ.); Брукування вулиць.
Словник української мови у 20 томах