Значення в інших словниках
-
брукування —
брукува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
брукування —
БРУКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брукува́ти. Брукування, освітлення, водопостачання, каналізація, портове й ринкове регулювання не можуть бути різними в різних районах міста, бо інакше це призведе до значних додаткових витрат і незручностей (з наук.-попул. літ.); Брукування вулиць.
Словник української мови у 20 томах
-
брукування —
Брукува́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
брукування —
БРУКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брукува́ти. Брукування вулиць.
Словник української мови в 11 томах