Орфографічний словник української мови

бруковиця

брукови́ця

іменник жіночого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бруковиця — -і, ж., діал. Брук, бруківка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бруковиця — БРУКОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Брук, бруківка. Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. бруковиця — БРУКОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Брук, бруківка. Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях (Гончар, Маша.., 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах