Значення в інших словниках
-
брукований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до брукувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
брукований —
БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до брукува́ти. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (І. Чендей); // у знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками брукованого двору (М.
Словник української мови у 20 томах
-
брукований —
Бруко́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
брукований —
БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до брукува́ти. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (Чендей, Поєдинок, 1962, 32); // У знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками бракованого двору (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах