брукований

Бруко́ваний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. брукований — бруко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. брукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до брукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брукований — БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до брукува́ти. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (І. Чендей); // у знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками брукованого двору (М.  Словник української мови у 20 томах
4. брукований — БРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до брукува́ти. Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору (Чендей, Поєдинок, 1962, 32); // У знач. прикм. Тим часом вона без мети блукала стежками бракованого двору (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах