Словник української мови у 20 томах

бріар

БРІА́Р, а, ч.

Порода довгошерстих службових собак середнього розміру з довгим загнутим угору хвостом; собака цієї породи.

На фасаді церкви в Монтідьє, на жаль, знищеної під час Першої світової війни, було зображено довгошерстого пса, що нагадував бріара (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бріар — -а, ч. Порода службових собак.  Великий тлумачний словник сучасної мови