бріар
БРІА́Р, а, ч.
Порода довгошерстих службових собак середнього розміру з довгим загнутим угору хвостом; собака цієї породи.
На фасаді церкви в Монтідьє, на жаль, знищеної під час Першої світової війни, було зображено довгошерстого пса, що нагадував бріара (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)