бугила
БУГИЛА́, рідше БОГИЛА́, и́, ж.
Трав'яниста рослина родини зонтичних із солодким стеблом.
І твій барвіночок хрещатий Заріс богилою (Т. Шевченко);
А на другий день у бур'яні Шевченко будує з бугили та коров'яків курінь (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)