будівельний

БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.).

На будову прийшла молодь, .. яка ще не мала будівельного досвіду (Яків Баш);

Будівельна механіка;

// Який здійснює будівництво чого-небудь або керує будівництвом, бере безпосередню участь у будуванні чогось.

Після того, як завод прийняв від будівельного тресту новий гуртожиток, Коля попросив для себе окрему кімнату (М. Руденко);

Разом з тим [Гриць] став працювати .. на вантажних машинах у студентських будівельних загонах (О. Бердник);

Будівельна бригада;

// Признач. для будівництва; придатний для нього.

Паровози з довгою валкою вагонів і платформ підвозили будівельні матеріали (О. Донченко);

Знайшли в суворих цих місцях [у Сибіру] багатства небувалі: і хутра, й будівельний ліс, і золото блискуче (Н. Забіла);

Будівельна техніка.

Значення в інших словниках

1. будівельний — будіве́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. будівельний — I БУДІВЕЛЬНИЙ – БУДІВНИЙ – БУДІВНИЧИЙ Будівельний. Який стосується спорудження будов, будівництва, який здійснює будівництво, призначений для будівництва. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
3. будівельний — [буд'івел'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. будівельний — -а, -е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). Будівельна механіка. || Який здійснює будівництво чого-небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось. || Признач. для будівництва; придатний для нього. || Який виготовляє окремі конструктивні елементи будов. Будівельна індустрія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. будівельний — Будіве́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. будівельний — БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (в 1 знач.). На будову прийшла молодь, здебільшого колгоспна, яка ще не мала будівельного досвіду (Баш, На землі..  Словник української мови в 11 томах