будівельний
БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (в 1 знач.).
На будову прийшла молодь, здебільшого колгоспна, яка ще не мала будівельного досвіду (Баш, На землі.., 1957, 37);
Будівельна механіка;
// Який здійснює будівництво чого-небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось.
Після того, як завод прийняв від будівельного тресту новий гуртожиток, Коля попросив для себе окрему кімнату (Руд., Вітер.., 1958, 107);
Будівельна бригада;
// Признач. для будівництва; придатний для нього.
Паровози а довгою валкою вагонів і платформ підвозили будівельні матеріали (Донч., І, 1956, 156);
Знайшли в суворих цих місцях [в Сибіру] багатства небувалі: і хутра, й будівельний ліс, і золото блискуче (Забіла, Одна сім’я, 1950, 11);
// Який виготовляє окремі конструктивні елементи будов.
Будівельна індустрія.
Словник української мови (СУМ-11)