будівельний
БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (в 1 знач.).
На будову прийшла молодь, здебільшого колгоспна, яка ще не мала будівельного досвіду (Баш, На землі.., 1957, 37);
Будівельна механіка;
// Який здійснює будівництво чого-небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось.
Після того, як завод прийняв від будівельного тресту новий гуртожиток, Коля попросив для себе окрему кімнату (Руд., Вітер.., 1958, 107);
Будівельна бригада;
// Признач. для будівництва; придатний для нього.
Паровози а довгою валкою вагонів і платформ підвозили будівельні матеріали (Донч., І, 1956, 156);
Знайшли в суворих цих місцях [в Сибіру] багатства небувалі: і хутра, й будівельний ліс, і золото блискуче (Забіла, Одна сім’я, 1950, 11);
// Який виготовляє окремі конструктивні елементи будов.
Будівельна індустрія.
Значення в інших словниках
- будівельний — будіве́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- будівельний — I БУДІВЕЛЬНИЙ – БУДІВНИЙ – БУДІВНИЧИЙ Будівельний. Який стосується спорудження будов, будівництва, який здійснює будівництво, призначений для будівництва. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- будівельний — [буд'івел'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- будівельний — -а, -е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). Будівельна механіка. || Який здійснює будівництво чого-небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось. || Признач. для будівництва; придатний для нього. || Який виготовляє окремі конструктивні елементи будов. Будівельна індустрія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будівельний — БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). На будову прийшла молодь, .. яка ще не мала будівельного досвіду (Яків Баш); Будівельна механіка; // Який здійснює будівництво чого-небудь або керує будівництвом... Словник української мови у 20 томах
- будівельний — Будіве́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)