будівельний
будіве́льний
-а, -е.
Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). Будівельна механіка.
|| Який здійснює будівництво чого-небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось.
|| Признач. для будівництва; придатний для нього.
|| Який виготовляє окремі конструктивні елементи будов. Будівельна індустрія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будівельний — будіве́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- будівельний — I БУДІВЕЛЬНИЙ – БУДІВНИЙ – БУДІВНИЧИЙ Будівельний. Який стосується спорудження будов, будівництва, який здійснює будівництво, призначений для будівництва. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- будівельний — [буд'івел'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- будівельний — БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). На будову прийшла молодь, .. яка ще не мала будівельного досвіду (Яків Баш); Будівельна механіка; // Який здійснює будівництво чого-небудь або керує будівництвом... Словник української мови у 20 томах
- будівельний — Будіве́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- будівельний — БУДІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (в 1 знач.). На будову прийшла молодь, здебільшого колгоспна, яка ще не мала будівельного досвіду (Баш, На землі.. Словник української мови в 11 томах