будячок
будячо́к
-чка, ч.
Зменш. до будяк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будячок — будячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- будячок — БУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до будя́к. З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла... (Олесь Досвітній); * У порівн. Ріс [Омелько] як будячок отой, настовбурчений, завжди готовий відповісти колючим словом на глузування та насмішки (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- будячок — Будячо́к, -чка́, -чко́ві, на -чку́; -дячки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- будячок — БУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до будя́к. З-під жовтого піску, порослого хирлявим будячком, визирають стовбури житла… (Досв., Гюлле, 1961, 151); *У порівн. Ріс [Омелько] як будячок отой, настовбурчений, завжди. Словник української мови в 11 томах
- будячок — Будячок, -чка м. ум. отъ будяк. Словник української мови Грінченка