1. Словник української мови в 11 томах

будяччя

БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к.

Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (Фр., XIII, 1954, 305);

Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (Козл., Ю. Крук, 1950, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будяччя — будя́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. будяччя — БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (І. Франко); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  3. будяччя — Будя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. будяччя — Будяччя, -чя с. соб. отъ будяк. Словник української мови Грінченка