будяччя
Будяччя, -чя
с. соб. отъ будяк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будяччя — будя́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- будяччя — БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (І. Франко); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
- будяччя — Будя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- будяччя — БУДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до будя́к. Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя (Фр., XIII, 1954, 305); Він помчав миттю, як вихор. Навіть не шляхом, а навпростець до гайка. По будяччю й по стернях (Козл., Ю. Крук, 1950, 208). Словник української мови в 11 томах