будівництво
БУДІВНИ́ЦТВО, а, с.
1. тільки одн. Те саме, що будува́ння 1.
Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх ділянках панував ритмічний шум напруженої роботи (В. Собко);
Природний дренаж захищає схили від підтоплення і не вимагає будівництва дренажних систем (з наук.-попул. літ.).
2. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля.
Іван Максимович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівництво (О. Донченко);
// Установа або організація, яка очолює будування, спорудження будівель.
Поліське сільське будівництво.
3. чого або з означенням, тільки одн., перен. Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою, організації праці і т. ін.
Будівництво держави.
4. тільки одн. Наука про спорудження будов та їх художнє оформлення; архітектура.
[Єгиптянин:] Либонь, що я б не мури малював, різьби, малярства, будівництва вчився б (Леся Українка).
Господа́рський спо́сіб будівни́цтва див. спо́сіб;
(1) Житлове́ будівни́цтво – спорудження житлових будинків.
Писемні джерела подають цікаві відомості про дерев'яне житлове будівництво (із журн.);
“Київміськбуд” уперше в країні розробив програму і механізм довгострокового кредитування житлового будівництва (з газ.);
Оригінальну модель фінансування житлового будівництва створив і розвинув уряд Німеччини. Це так звані будівельні заощадження (з газ.);
(2) Зеле́не будівни́цтво – створення парків, скверів, озеленення вулиць.
В упорядкуванні сьогоденної столиці велике значення має зелене будівництво (з газ.);
(3) Ша́хтне будівни́цтво – будівництво гірничодобувних підприємств (шахт, копалень).
△ (4) Капіта́льне будівни́цтво – промислове й житлове будівництво, що забезпечує розширення основних фондів народного господарства.
Капітальне будівництво – тривалий, трудомісткий і складний процес (із журн.);
З великим розмахом ведеться в Києві та області капітальне будівництво (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)