будівництво

будівни́цтво

-а, с.

1》 тільки одн. Те саме, що будування 1). Житлове будівництво.

2》 Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує, споруджує що-небудь.

3》 чого або з означенням, тільки одн., перен. Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою, організації праці і т. ін.

4》 тільки одн. Наука про спорудження будов та їх художнє оформлення; архітектура.

Значення в інших словниках

1. будівництво — будівни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. будівництво — БУДІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. тільки одн. Те саме, що будува́ння 1. Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх ділянках панував ритмічний шум напруженої роботи (В.  Словник української мови у 20 томах
3. будівництво — АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі.  Словник синонімів української мови
4. будівництво — Будівни́цтво, -ва, -ву, -вом  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. будівництво — БУДІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. тільки одн. Те саме, що будува́ння 1. Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх ділянках панував ритмічний шум напруженої роботи (Собко, Зор.  Словник української мови в 11 томах
6. будівництво — Будівництво, -ва с. Строительство, архитектура.  Словник української мови Грінченка