буйніти

БУЙНІ́ТИ, і́є, недок.

Пишно рости, розквітати; буяти.

Буйніє дружне поле, пахне материнка, полинець (К. Гордієнко);

* Образно. Це дуже добре, коли минуле зникає і на його місці буйніє сучасне (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. буйніти — буйні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. буйніти — -іє, недок. Пишно рости, розквітати; буяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буйніти — БУЯ́ТИ (звичайно про певну рослинність як збірне поняття — буйно рости, розростатися, розквітати), БУЙНІ́ТИ, БУЯНІ́ТИ рідко; ПИША́ТИСЯ, РОЗКОШУВА́ТИ (про природу, звичайно в мові художньої літератури, — виявляти себе у всій красі, силі).  Словник синонімів української мови
4. буйніти — БУЙНІ́ТИ, і́є, недок. Пишно рости, розквітати; буяти. Буйніє дружне поле, пахне материнка, полинець (Горд., Дівчина.., 1954, 135); *Образно. Це дуже добре, коли минуле зникає і на його місці буйніє сучасне (Смолич, День.., 1950, 89).  Словник української мови в 11 томах