буйність
БУ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до бу́йний 4.
Молодість – буйність, а старість не радість (Номис);
[Панько:] То-то й є, молодість, буйність! Гай, гай! Хто з нас не має на собі гріха! (І. Франко);
В долині ріка гучлива, повна буйності й поспіху (І. Кириленко).
Словник української мови (СУМ-20)