буйність

БУ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бу́йний 4.

Молодість — буйність, а старість не радість (Номис, 1864, № 8717);

[Панько:] То-то й є, молодість, буйність! Гай, гай! Хто з нас не має на собі гріха! (Фр., IX, 1952, 347);

В долині ріка гучлива, повна буйності й поспіху (Киб., III, 1956, 134).

Значення в інших словниках

1. буйність — бу́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. буйність — -ності, ж. Абстр. ім. до буйний 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буйність — БУ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до бу́йний 4. Молодість – буйність, а старість не радість (Номис); [Панько:] То-то й є, молодість, буйність! Гай, гай! Хто з нас не має на собі гріха! (І. Франко); В долині ріка гучлива, повна буйності й поспіху (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах
4. буйність — Буйність, -ности ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.  Словник української мови Грінченка