буйнолистий

БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е. З великим, пишним листям.

Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (Десняк, І, 1955, 440);

Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (Тер., Щедра земля, 1956, 3).

Значення в інших словниках

1. буйнолистий — буйноли́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буйнолистий — -а, -е. З великим, пишним листям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буйнолистий — БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е. Який має велике, пишне листя. Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (О. Десняк); Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (М.  Словник української мови у 20 томах