буйногривий

БУЙНОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має пишну гриву.

Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (Шер., Дорога.., 1957, 30);

*Образно. Віє вітер буйногривий, Ще й чуприну розвіва (Укр.. лір. пісні, 1958, 586).

Значення в інших словниках

1. буйногривий — буйногри́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буйногривий — -а, -е. Який має пишну гриву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буйногривий — БУЙНОГРИ́ВИЙ, а, е, поет. Який має пишну гриву. Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (М. Шеремет); * Образно. Віє вітер буйногривий, Ще й чуприну розвіва (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. буйногривий — див. кінь  Словник синонімів Вусика