буйнолистий

БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е.

Який має велике, пишне листя.

Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (О. Десняк);

Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (М. Терещенко);

Юнак чув сумовитість та тугу в тому бентежному гомоні, а уява малювала буйнолисту крону, що прагнула в блакитну прірву дивокола і безсила була осягнути волю (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. буйнолистий — буйноли́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буйнолистий — -а, -е. З великим, пишним листям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буйнолистий — БУЙНОЛИ́СТИЙ, а, е. З великим, пишним листям. Махорка вже вистигла, стояла буйнолиста (Десняк, І, 1955, 440); Неначе у разках намиста, стоїть калина буйнолиста (Тер., Щедра земля, 1956, 3).  Словник української мови в 11 томах