буйніти

БУЙНІ́ТИ, і́є, недок. Пишно рости, розквітати; буяти.

Буйніє дружне поле, пахне материнка, полинець (Горд., Дівчина.., 1954, 135);

*Образно. Це дуже добре, коли минуле зникає і на його місці буйніє сучасне (Смолич, День.., 1950, 89).

Значення в інших словниках

1. буйніти — буйні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. буйніти — -іє, недок. Пишно рости, розквітати; буяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буйніти — БУЙНІ́ТИ, і́є, недок. Пишно рости, розквітати; буяти. Буйніє дружне поле, пахне материнка, полинець (К. Гордієнко); * Образно. Це дуже добре, коли минуле зникає і на його місці буйніє сучасне (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. буйніти — БУЯ́ТИ (звичайно про певну рослинність як збірне поняття — буйно рости, розростатися, розквітати), БУЙНІ́ТИ, БУЯНІ́ТИ рідко; ПИША́ТИСЯ, РОЗКОШУВА́ТИ (про природу, звичайно в мові художньої літератури, — виявляти себе у всій красі, силі).  Словник синонімів української мови