букет
БУКЕ́Т, а, ч.
1. Пучок зірваних або зрізаних і складених докупи квітів.
У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (М. Коцюбинський);
Хтось крикнув: “Букета!” – і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці (Панас Мирний);
Вона .. квіти якісь знаходила і збирала в букети (В. Кучер);
* У порівн. Від залітання бомб, розриву мін вода з глибин злітала, як букети... (П. Тичина).
2. Сукупність ароматичних і смакових властивостей, характерних для певних сортів продуктів.
Сир має тонкий смаковий і ароматичний букет (з наук.-попул. літ.).
3. с. г. Кущик молодих рослин.
При першому прориванні в букетах лишають по 3–4 рослини і землю навколо них розпушують (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)