буколіка
БУКО́ЛІКА, и, ж., літ.
Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи.
Лише третина творів зі збірки Феокрита насправді є буколіками, тобто сільськими елегіями (з наук. літ.);
Спокійні заняття Вергілія буколіками у своєму маєтку були перервані конфіскацією селянських земель на користь ветеранів Гая Юлія Цезаря (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)