буколіка

буко́ліка

(від грец. βουκολικός – пасторальний, сільський)

жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів (див. ідилія, пастораль).

Значення в інших словниках

1. буколіка — буко́ліка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. буколіка — -и, ж. Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буколіка — БУКО́ЛІКА, и, ж., літ. Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи. Лише третина творів зі збірки Феокрита насправді є буколіками, тобто сільськими елегіями (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. буколіка — • буколіка , буколічна поезія (від грец. βουκολικός — пастуший) — один з жанрів олександрійської поезії. Є літ. трансформацією фольклор. джерела — пастуших пісень. Осн. форма...  Українська літературна енциклопедія
5. буколіка — Жанр поезії з тематикою вільного, безтурботного, щасливого й веселого життя пастухів та ін. сільських мешканців; форми б.: пастораль, еклога, ідилія та ін.; сформувався в античності (Феокріт, Верґілій), досяг вершини в італ. поезії Відродження.  Універсальний словник-енциклопедія
6. буколіка — Буко́ліка, -ки; -ко́ліки, -ко́лік  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. буколіка — БУКО́ЛІКА, и, ж. Жанр поезії, що ідеалізовано описує пастуше і сільське життя на лоні природи.  Словник української мови в 11 томах