булла

БУ́ЛЛА, и, ж.

Папська грамота, послання.

– Ми розрішаємо гріхи Святою буллою сією (Т. Шевченко);

[Дон Жуан:] Декрет від короля... і папська булла... Мені прощаються усі злочини і всі гріхи... (Леся Українка);

Осторонь сидів кардинал, нещодавно посланий до Каффи з папською буллою (З. Тулуб);

Майже 500 років тому Папа Римський Григорій XIII видав буллу, за якою наступний після 4 жовтня день був оголошений 15 жовтня (із журн.).

Значення в інших словниках

1. булла — бу́лла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. булла — -и, ж. Папська грамота, послання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. булла — Грамота (папська)  Словник чужослів Павло Штепа
4. булла — Папський документ особливого значення, що торкається: справ віри і моралі, церковних ювілеїв, культу, свят, беатифікації чи канонізації, структури дієцезії (утворення або її поділу), затвердження орденів.  Універсальний словник-енциклопедія
5. булла — Бу́лла, див. бу́ля  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. булла — БУ́ЛЛА, и, ж. Папська грамота, послання. — Ми розрішаємо гріхи Святою буллою сією (Шевч., I, 1951, 266); [Д. Жуан:] Декрет від короля… і папська булла… Мені прощаються усі злочини і всі гріхи… (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах